МЕР ДОНЕЦЬКА ХОЧЕ ЗАБРАТИ ПІЛЬГИ У ЛЬВІВСЬКИХ ВЕТЕРАНІВ

Донецька міськорганізація Партії регіонів розгляне питання про звернення до Кабміну і до президента з приводу скасування рішень про виплату щомісячної допомоги ветеранам УПА.

З такою ініціативою на конференції Донецької міської організації Партії регіонів виступив представник Пролетарської організації партії Валентин Хроботов.

"Львівська міська рада прийняла рішення про щомісячну доплату воїнам ОУН-УПА до 1 тисяч гривень", - сказав він.

Хроботов зазначив, що "на сьогоднішній день жоден член Партії регіонів не повинен про це мовчати".

На його думку, необхідно звернутися до Кабінету міністрів і до президента для того, щоб "або скасувати ці рішення, або адекватно прийняти рішення з даного питання".

"Ми на сьогоднішній день є донорами всієї України", - заявив Хроботов.

Він окремо підкреслив, що Донецьк є донором і для Західної України.

Хроботов попросив прийняти рішення з даного питання. Донецький міський голова і за сумісництвом голова міської організації Партії регіонів Олександр Лук'янченко пообіцяв розглянути це питання.

"Ми розберемося на раді (міської організації партії), і на сесії (Донецької міськради) з депутатами порадимося, і доведемо до відома", - сказав мер.

Після конференції міський голова уточнив, що це питання буде розглядатися "в правовому полі".

"Адже ті рішення, які прийняті моїми колегами у Львові та інших містах, вони неправомірні", - зазначив він.

За словами Лук'янченка, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати такі доплати лише за рахунок перевиконання планових показників бюджету.

Нагадаємо, Львівська міськрада доплачувала ветеранам УПА по 500 грн щомісяця з 2010 року, збільшивши цю суму до 1 тисячі у березні цього року. Станом на початок 2013-го доплати до пенсії отримували 412 ветеранів УПА.

З 2012 року по 500 грн доплати виділила для 44 ветеранів націоналістичного підпілля й Івано-Франківська міськрада.

У лютому 2013 року Вищий адміністративний суд України остаточно визнав бійців УПА учасниками боротьби за незалежність країни.

Дивіться також інші матеріали за темою "Ветерани"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.