Спецпроект

У Музеї пам'яті жертв Голодомору відкривається виставка

До Дня пам’яті жертв політичних репресій Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" презентує документально-мистецьку виставку "Репресії у роки Голодомору".

Про це ІП повідомила адміністрація музею.

Мета заходу полягає у відновленні історичної правди, переосмисленні минулого, увічненні пам’яті жертв радянського тоталітаризму та у громадському покаянні.

Експозиція виставки складається з трьох частин: інформаційних плакатів, виставкових вітрин та тематичної відеоінсталяції.

У результаті аналізу останніх наукових досліджень з окресленої проблематики, невідомих архівних документів та матеріалів, показано особливості репресивної політики сталінського тоталітарного режиму щодо селянства України протягом 1932–1933 років.

Час і місце заходу: 15 травня 2013 року, 15.00. Київ, Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні.

Експозиція виставки містить узагальнені та систематизовані дані щодо форм і напрямів репресій, механізму їхнього здійснення; кількості, віку та статі репресованих, а також дає відповідь на питання про наявність серед вказаної соціальної верстви населення критичних настроїв до радянської влади.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.