Спецпроект

Музей історії Києва проведе нічні екскурсії

17 і 18 травня Музейно-виставковий центр "Музей історії Києва" проведе нічні екскурсії на честь першого святкування Міжнародного дня музеїв, повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації.

Про це пише interfax.com.ua.

У новому приміщенні музею на вул. Б.Хмельницького ​​відвідувачі зможуть взяти участь у незвичайній екскурсії, під час якої зможуть не тільки оглянути експозицію, а й зустрітися з історичними та літературними персонажами.

Гості музею побачать, як давньоруський ремісник виготовляє свої вироби з кістки, зможуть поставити питання древньому мудрецю-літописцю, вибрати для себе фасон сукні із журналу мод початку ХХ сторіччя.

Екскурсії проводитиме учениця Фундуклеївської гімназії Наталія Меньшова (майбутній український історик Наталія Полонська-Василенко). По закінченню кожен відвідувач отримає фото на пам'ять з історичним або літературним героєм.

Початок екскурсії в 20.00 17 травня і в 19.00 18 травня за адресою: Київ, вул. Б.Хмельнікого, 7 (станція метро "Театральна).

Теми

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.