Спецпроект

Художній музей в Севастополі запрошує на нічне світлове шоу

У Севастопольському художньому музеї ім.Крошицького пройде "Ніч музеїв" з тематичними виставками і світловими інсталяціями. У суботу, 18 травня, двері музею будуть відкриті до 23.00.

Про це пише gazeta.sebastopol.ua.

Севастопольський художній музей бере участь в акції "Ніч музеїв" вже вдруге. Цього року проект носить назву "Сила світла" - за допомогою світлових ефектів організатори спробують показати те, що у звичайні дні відвідувачам музею не було помітно.

Проект "Ніч музеїв" буде включати в себе ексклюзивну програму виставок, як класичних, так і незвичайних. Одна з них - виставка живопису 19-20 ст на тему світанків і закатів. Противага - ультрасучасна виставка "Практика спектрального аналізу", на якій будуть представлені різні ефекти від світла до темряви у вигляді статичних світлових інсталяцій, скульптур і конфігурацій.

На фасаді Художнього музею будуть розміщені фотографії в техніці художнього світлопису - зняті на довгій витримці світлові ефекти в просторі. За словами одного з організаторів "Ночі музеїв" завідувача відділом науково-експозиційної роботи Павла Хлєбовського, це дозволить донести до глядачів ауру музею.

Крім того, нічним відвідувачам музею в незвичайному світлі представлять італійський і голландський живопис 16-17 ст, який знаходиться в постійній експозиції. Картини будуть експонуватися в новому, незвичайному освітленні.

У суботу, 18 травня, з 10.00 до 17.00 в Художній музей ім.Крошицького на постійні експозиції вхід вільний. Проект "Ніч музеїв" стартує о 18.00 і триватиме до 23.00 (перерва з 21.00 до 22.00). Відвідування музею вночі - безкоштовне.

Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".