Виходить книга "українського австрійця" про ГУЛАГ

У Чернівцях виходить друком роман колишнього чернівчанина про табори ГУЛАГу.

Про це повідомляє видавництво "Книги-XXI".

Автор книги "Зекамерон XX: документальний роман" Верно Кресс - освічений австрієць, який випадково потрапив у казан ГУЛАГу. Не потерпаючи через втрату радянських ідеалів, Кресс почувається в ньому літописцем, об'єктивним свідком.

Світ за колючим дротом колишній чернівчанин бачить очима вихідця із Західної Європи. Не оминаючи страждань, оповідач - оптиміст і романтик за натурою - намагається розповісти не лише про те, як люди в таборі гинули, але й як вони там виживали.

Сам Вернон Кресс виріс у Західній Україні - у прекрасному місті Чернівці, де вдало поєднувалися культури представників різних народів. В'язнів-українців на Колимі було так багато, що уникнути численних згадок про них не міг навіть іноземець.

Тому "Зекамерон" можна вважати також і великою українською книгою про ГУЛАГ - навіть попри те, що її написав етнічний австрієць. Зрештою, тим ціннішими є зауважені цим стороннім спостерігачем деталі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.