Спецпроект

У Тернопільському замку хочуть зробити музей міста

Кількість музеїв у Тернополі незабаром може зрости. Йдеться насамперед про тернопільський замок - історичну будівлю в центрі міста.

Про це пише timeua.com.

Зазвичай в таких замках містяться міські музеї, якими водять екскурсії і для городян, і для туристів. У Тернополі поки не так, але вже за рік все може змінитися, стверджує місцева влада.

Щодо замку, то щоб облаштувати в ньому музей міста, в першу чергу потрібно переселити з нього школу греко-римської боротьби. Для ДЮСШ треба знайти нове гідне і відповідне для юних борців приміщення. На початку квітня цього року виконком Тернопільської міськради затвердив перелік проектів, для яких Тернопіль шукає інвесторів. У цей перелік увійшла і майбутня будівля школи греко-римської боротьби.

"Я думаю максимально наступного року цей об'єкт стане дійсно історичним, дійсно туристичним, куди приходитимуть наші мешканці Тернополя, жителі, гості міста, туристи з інших країн. - Розповідає начальник управління стратегічного розвитку міста Тернопільської міськради Юрій Дейнека. - І ми будемо з гордістю приводити їх, показувати історичний об'єкт нашого міста, який, напевно, є першим об'єктом, візитною карткою нашого міста".

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.