Спецпроект

Курченко пообіцяв відкрити музей "Металіста"

Президент ФК "Металіст" (Харків) Сергій Курченко обіцяє відкрити в цьому році музей клубу.

Про це пише interfax.com.ua.

"Для того щоб молоде покоління харків'ян-любителів футболу не забувало своїх героїв, цього року ми відкриємо музей "Металіста", де кожен зможе познайомитися з історією клубу, особистостями, які створювали цю історію, і досягненнями "Металіста", - цитує С.Курченко прес-служба клубу у вівторок.

С. Курченко - Президент ФК "Металіст"

У своєму зверненні до ветеранів і вболівальників "Металіста" з нагоди 25-річчя перемоги команди в Кубку СРСР С.Курченко відзначив також, що клуб не має наміру зупинятися на "сріблі" у Чемпіонаті України і зробить все, щоб перевершити досягнення попередників.

Як відомо, у серпні 2004 р. у Харкові з ініціативи обласної організації Федерації футболу України було відкрито музей слави харківського футболу. Експонати, представлені в музеї, ілюстрували історію харківського футболу з 1908 р., з моменту створення першого футбольного поля і першої футбольної команди англійцями та бельгійцями на заводі "Гельферіх-Саде" (зараз "Серп і молот"), до самої значимої перемоги "Металіста "- в кубку СРСР в травні 1988-го року.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.