"Свободівці" проголосували за будівництво біля собору Св. Юра

За надання землі для будівництва офісно-житлового центру у Львові на вул. Озаркевича, 4а поблизу церкви Святого Юра 30 травня проголосувало 48 депутатів Львівської міськради.

З них 40 – "свободівці", чотири депутати від "України Соборної", двоє від НРУ і по одному від "Фронту змін" та "За Україну", повідомляє Zaxid.net.

Проти голосували п’ятеро. Решта з 72 депутатів, які брали участь у голосуванні, утрималися.

Депутати виділили землю під забудову біля собору св. Юра попри те, що до них звернулись мешканці прилеглих вулиць з вимогою не допустити забудови на території садів.

Люди також побоюються, що офісно-житловий комплекс, який може з'явитися на вул. Озаркевича, 4а, буде надто близько до шпиталю Шептицького.

Натомість забудовник – ТзОВ "Розвиток нерухомості" обіцяє, що дотримає всіх вимог закону, оскільки будуватимуть тут "невеличкий" житловий будинок на 4-6 поверхів.

Як відомо, у квітні 2013 року суд визнав незаконною бездіяльність Львівської міськради щодо надання в оренду ТзОВ "Розвиток нерухомості" даної земельної ділянки і зобов’язав Львівську міську раду внести на розгляд чергової сесії це питання.

В Українській греко-католицькій церкві повідомили, що "повністю підтримують реалізацію даного проекту". Для церковних потреб у новій будівлі нададуть частину офісних приміщень.

Земельну ділянку, на яку претендує забудовник, разом з історичною будівлею Народної лічниці [лікарні] придбав митрополит Андрей Шептицький за власні кошти. Митрополита запросили стати опікуном, але він також передав та обладнав своїм коштом для лікарні дім на узбіччі Святоюрської гори (нині вул. Озаркевича, 4).

Ініціатором створення Народної лічниці був лікар Євген Озаркевич. За задумом Озаркевича, Лічниця мала стати центром української медичної науки, а в перспективі — базою для медичного факультету Львівського українського університету.

Також на цій земельній ділянці є поховання невідомих львів'ян (їхні тіла були знайдені на вулицях міста і поховані сестрами-монахинями, працівницями шпиталю митрополита Шептицького під час військових дій 1944 року).

Архикатедральний собор Святого Юра — греко-католицький собор Галицької митрополії, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744-1762). Вважається головною святинею українських греко-католиків. З 1998 року належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Як відомо, у квітні 2013 року суд у Києві зобов'язав міську владу віддати ділянку для будівництва висотки прямо під стінами Софії - частині Світової спадщини ЮНЕСКО.

Улітку 2012 року ЮНЕСКО відмовив у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини. Повідомлялося, що це пов’язано з халатним ставленням київської влади до включених у список пам'яток Софії Київської та Києво-Печерської Лаври.

Дивіться також інші матеріали за темою "Забудова"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.