Спецпроект

У Криму з'явився перший музей піратів Чорного моря

Музей "Пірати Чорного моря" відкрився в Євпаторії 1 травня в рамках святкування початку курортного сезону. До відкриття музею місто готувалося майже два роки, а виставлені експонати збиралися більше семи років.

Про це пише svodka.net.

"Більшість предметів, що увійшли до експозиції музею, були передані приватними колекціонерами, - розповіли в прес-службі Євпаторійської міськради. - Це морські археологічні знахідки, зброя, посуд, старовинні монети, прикраси, фрагменти затонулих кораблів, особисті речі моряків. Відвідувачі музею зможуть познайомитися з життям і побутом піратів на суші і в морі, зі звичаями та законами морських розбійників."

Приміщення в музеї оформлені в стилі старовинного корабля, що дозволяє зануритися в атмосферу тих часів. Одна з кімнат схожа на скарбницю, де зберігаються старовинні прикраси, знайдені на дні морських глибин, а інша - на каюту моряка.

Біля входу в музей знаходиться старий напівзруйнований човен з весламі.

Ініціаторамі створення подібного музею стала молодіжна громадська організація клубу "Шарм", члени якої передали до експозиції частину речей, що зберігалися у них дома. За їх словами, найбільша колекція експонатів присвячена темі піратства в Чорному морі, адже перші морські розбійники з'явилися на його просторах ще в часи античності.

Відомості про їх діяльність збереглися досі. Правда, сказати зі стовідсотковою впевненістю, чи користувалися виставленими речами перші пірати Чорного моря, або вони належали морякам, не можна. Але подивитися на старовинні експонати - в будь-якому випадку цікаво.

Родзинка музею в тому, що більшість представлених предметів можна помацати руками і сфотографуватися, наприклад, за штурвалом, в образі капітана корабля. Музей знаходиться на вулиці Революції, 56 (на території центральної дитячої бібліотеки ім. Макаренко).

Дивіться також інші матеріали за темою "Пірати"

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.