У Львові суд знову дозволив серп, молот і свастику

Львівський окружний адмінсуд у вівторок зупинив дію ухвали Львівської міськради від 25 квітня "Про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території Львова".

Водночас суд розгляне справу по суті і винесе рішення на своєму засіданні 29 травня.

Окрім того, суд зупинив дію ухвали Львівської міськради від 25 квітня "Про оголошення 8 травня у Львові Днем скорботи і вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів та Другої світової війни" до розгляду справи по суті.

Попередньо прокуратура вимагала визнати незаконною і скасувати частину ухвали ЛМР, яка стосується вивішування державного прапора з траурними стрічками та приспущення прапора на державних установах, оскільки такі рішення належать виключно до повноважень Верховної Ради.

Однак на засіданні у вівторок представники прокуратури заявили про збільшення позовних вимог.

Згідно з інформацією, тепер вони вимагають визнати протиправною і скасувати всю ухвалу повністю, оскільки вона суперечить указу президента, який встановлює 22 червня Днем скорботи і вшанування жертв війни.

Голова Львівського антифашистського комітету Олександр Калинюк просив залучити його до участі у засіданні на стороні позивача, тому що, як він стверджував, ця ухвала ЛМР "буде порушувати його конституційні права".

Проте суддя Володимир Кравчук, який розглядав справу, заявив, що немає підстав вважати, що внаслідок цієї ухвали можуть порушитися інтереси Калинюка і відмовив йому у клопотанні. При цьому суддя дозволив Калинюку бути на засіданні глядачем.

Депутат ЛМР, голова комісії законності Любомир Мельничук під час засідання заявив, що в міській раді здивовані пропозицією прокуратури, яка вирішила оскаржувати ухвалу ЛМР щодо 8 травня.

"Весь цивілізований світ 8 травня відзначає День скорботи, і тільки в пострадянських країнах хочуть зробити свято", – сказав він.

У той же час Івано-Франківський окружний адмінсуд у вівторок також призупинив дію рішення сесії Івано-Франківської міськради від 25 квітня 2013 року "Про заборону розміщення символіки неіснуючих і невизнаних держав".

Згідно з інформацією, прокуратура звернулася з позовом до суду щодо зупинення дії та визнання незаконним рішення міськради про заборону розміщення символіки неіснуючих і невизнаних держав.

Розгляд адміністративної справи по суті призначено на 23 травня 2013 року.

Як відомо, Львівська та Івано-Франківська міськради визнали 9 травня Днем скорботи і заборонили символіку. Це вже третя спроба заборонити радянську і нацистську символіки, попередні спроби у 2011 і 2012 роках закінчувалися за аналогічним сценарієм - суд з подачі прокуратури.

У 2011 році також намагалися заборонити використання символіки, тоді у Львові відбулися зіткнення між прихильниками і супротивниками святкування Дня Перемоги. Сталася навіть перестрілка.

Дивіться також інші матеріали за темою "Символіка"

Донос-шедевр. Юрій Смолич про Олександра Довженка

"Як у побуті у Довженка тонка культурність і вишукана естетичність легко поєднується із найпростішими смаками, із найбільш елементарними інтересами та рисами характеру сільського жителя, і навіть із найбільш примітивними старосвітськими традиціями,..

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.