У ЛЬВОВІ ВТРЕТЄ ЗАБОРОНИЛИ СИМВОЛІКУ СРСР ТА РЕЙХУ

Депутати Львівської міської ради 25 квітня заборонили використовувати "окупаційну символіку - символіку СРСР, комуністичну і нацистську на території міста Львова".

За проголосувало 70 депутатів, повідомляє Zaxid.net.

У тому числі депутати заборонили вивішувати таку символіку на будівлях та під час масових заходів.

Депутати від "Свободи" Любомир Мельничук наголосив: "В центральних ЗМІ бачимо, як певні політичні партії неукраїнського спрямування, відверті українофоби пробують нагнітати ситуацію у Львові щодо трагічних дат в історії України. Зважаючи на позицію, яка є однозначною щодо недопущення будь-яких провокацій у Львові 8-9 травня, пропонуємо заборонити використовувати окупаційну символіку на території міста",

Він додав: "Є ще живі люди, які пам'ятають кожен квадратний метр бруківки, вкритий кров'ю українців і розпочинати святкування цієї трагічної дати з використанням україноненависницької символіки незаконно і аморально".

Контроль за виконанням ухвали покладено на мера Львова Андрія Садового та начальника міської міліції Сергія Зюбаненка.

У квітні 2012 року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні суд у Львові з подачі місцевої прокуратури знову відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

Цього року комуністи Львова обіцяють 9 травня провести традиційні заходи і розгорнути прапор Перемоги.

У 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одними з організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Нагадаємо, що у травні 2011 року президент Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій "прапору Перемоги".

При цьому норма, яка дозволяла громадянам використовувати червоні прапори на 9 травня, існувала ще в законі "Про вшанування пам'яті Великої вітчизняної війни", підписаному Леонідом Кучмою у 2000 році.

У червні 2011-го Конституційний суд визнав незаконним використання червоного прапора нарівні з державним прапором України.

Про інші заборони і дозволи на носіння прапорів читайте у темі "Символіка"

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.