У ЛЬВОВІ ВТРЕТЄ ЗАБОРОНИЛИ СИМВОЛІКУ СРСР ТА РЕЙХУ

Депутати Львівської міської ради 25 квітня заборонили використовувати "окупаційну символіку - символіку СРСР, комуністичну і нацистську на території міста Львова".

За проголосувало 70 депутатів, повідомляє Zaxid.net.

У тому числі депутати заборонили вивішувати таку символіку на будівлях та під час масових заходів.

Депутати від "Свободи" Любомир Мельничук наголосив: "В центральних ЗМІ бачимо, як певні політичні партії неукраїнського спрямування, відверті українофоби пробують нагнітати ситуацію у Львові щодо трагічних дат в історії України. Зважаючи на позицію, яка є однозначною щодо недопущення будь-яких провокацій у Львові 8-9 травня, пропонуємо заборонити використовувати окупаційну символіку на території міста",

Він додав: "Є ще живі люди, які пам'ятають кожен квадратний метр бруківки, вкритий кров'ю українців і розпочинати святкування цієї трагічної дати з використанням україноненависницької символіки незаконно і аморально".

Контроль за виконанням ухвали покладено на мера Львова Андрія Садового та начальника міської міліції Сергія Зюбаненка.

У квітні 2012 року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні суд у Львові з подачі місцевої прокуратури знову відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

Цього року комуністи Львова обіцяють 9 травня провести традиційні заходи і розгорнути прапор Перемоги.

У 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одними з організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Нагадаємо, що у травні 2011 року президент Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій "прапору Перемоги".

При цьому норма, яка дозволяла громадянам використовувати червоні прапори на 9 травня, існувала ще в законі "Про вшанування пам'яті Великої вітчизняної війни", підписаному Леонідом Кучмою у 2000 році.

У червні 2011-го Конституційний суд визнав незаконним використання червоного прапора нарівні з державним прапором України.

Про інші заборони і дозволи на носіння прапорів читайте у темі "Символіка"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.