Пам'ятник морякам-дніпровцям "відновили" у неповному вигляді

На Рибальському острові "відкрили" демонтований з Поштової площі пам’ятник морякам Дніпровської флотилії. Його поновили у неповному вигляді, невідомо куди зникла одна з фігур монумента – поранений моряк.

Про це повідомив народний депутат Олександр Бригинець, який був на відкритті.

"Влада, якщо їй потрібно, може спокійно демонтувати пам′ятник і заднім числом зробити дозвіл на перенесення його в інше місце, - згадав історію перенесення пам'ятника депутат. - Тому нехай повторить те саме із пам′ятником Леніну на Бесарабці".

В той же час, підкреслив Бригинець, якщо наполягати на своєму так потужно, як це робили ветерани, влада відступає:

"Ми з ветеранами-моряками добивалися перенесення цього монумента в парк на Рибальському острові, де вже встановлено військовий корабель-монітор "Желєзняков". Влада пропонувала для його перенесення інші місця, але ми наполягли на своєму".

Як відомо, під час реконструкції Поштової площі було знесено пам′ятник морякам Дніпровської флотилії, що загинули в часи Другої світової війни. Згодом влада заднім числом оформила дозвіл на демонтаж цього пам′ятника.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.