У Харкові відбудеться наукова конференція про нацистські репресії

У Харкові відбудеться Друга наукова конференція "Етнополітичні проблеми Другої світової війни в Україні: колаборація та Опір" (пам’яті трагедії Дробицького Яру).

Організатор конференції – Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи. Захід відбудеться за підтримки Польського інституту в Києві, Українського єврейського комітету, Українського центру вивчення історії Голокосту та Міжнародного Соломонового університету Східноукраїнської філії.

Час і місце заходу: 14 травня 2013 року о 10:00. Харків, вул. Громадянська, 22/26.

Серед учасників конференції дослідники з Києва, Львова, Рівного, Любліна, Варшави та Харкова.

Будуть обговорені наступні питання з історії Другої світової війни:

  • Колаборація та Опір в умовах окупації: український контекст;

  • Участь колаборантів у військових злочинах на окупованих територіях;

  • Сучасні дослідження колаборації та Опору в Україні;

  • Політика пам’яті та комеморація в Україні: колаборація та Опір.

До участі у роботі конференції запрошуються науковці, студенти, громадські діячі, представники засобів масової інформації, а також всі зацікавлені особи.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.