Спецпроект

Єгипетський музей в Мюнхені розрісся

У Мюнхені відкрилися для публіки нові приміщення Державного музею єгипетського мистецтва.

Про це пише mignews.com.

Завдяки суттєвому розширенню виставкових площ відвідувачі тепер зможуть побачити багато художніх творів та археологічні знахідки, які досі зберігалися в архіві.

Постійна експозиція займає 1800 квадратних метрів. У ній представлено близько двох тисяч експонатів за 4000-літній період історії, включаючи твори сучасних авторів. Ще 400 квадратних метрів відведено під тимчасові тематичні виставки.

Ядро колекції складають давні скульптури, яким у оновленому музеї відведено дві окремі зали.

В оснащенні підземного комплексу використані сучасні технічні засоби. Зокрема, за допомогою дисплеїв відвідувачі можуть ознайомитися з перекладом 8-метрового папірусу - давньоєгипетської Книги мертвих.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.