Спецпроект

Виставку-дослідження несмаку відкрили у Гамбурзі. ФОТО

У Гамбурзькому музеї мистецтва і ремесел відкрили виставку "Підступні речі: Енциклопедія несмаку", яка раніше експонувалася в берлінському Музеї речей.

Про це пише prostir.museum.

В основі проекту лежить класифікація німецького історика мистецтва Густава Пацаурека. У 1909 році, будучи директором штутгартского Музею прикладних мистецтв, він відкрив "Відділ помилок смаку", в якому представив власне зібрання злочинів проти гарного смаку, що складалося з 900 експонатів.

Майже 60 з них увійшли до нинішьої виставки, яку куратори доповнили сучасними предметами, ускладнивши і розширивши класифікацію Пацаурека.

Так, наприклад, тарілка початку століття із зображенням маршала Гінденбурга і настільний годинник з фігурками козлів потрапляють у рубрику "Мисливський і патріотичний кітч", а сучасний внесок у колекцію складають настінний годинник з портретом Саддама Хусейна, кеди із зображенням Барака Обами, сільничка у вигляді персонажа картини Мунка "Крик" та інші.

Експонати виставки несмаку

Виставку, яка триватиме до 15 вересня, супроводжує інтерактивний атракціон: кожен прибічник гарного смаку може прийти до музею із подібним "шедевром" і викинути його в символічну урну.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.