З львівської Цитаделі хочуть зробити меморіал жертвам нацистів

Народні депутати від Львівщини пропонують створити меморіальний комплекс "Цитадель", присвячений жертвам Львівського єврейського гетто, концентраційного табору "Шталаг-328" та розстріляним професорам львівських вишів.

Меморіал пропонують встановити на території колишнього концтабору "Шталаг-328" (на Цитаделі). Кошти на це рекомендують передбачити у бюджеті 2014 року, повідомляє Zaxid.net.

Відповідну постанову подали нардепи з Львівщини Олег Канівець, Степан Кубів, Ігор Васюник, Михайло Хміль та Василь Пазиняк. 5 червня проект затвердив комітет ВР з питань культури і духовності, рекомендуючи Раді прийняти його у першому читанні і в цілому.

У проекті передбачено, що МЗС має поповнити архіви України копіями всіх наявних у німецьких архівах документів, що стосуються цих злочинів.

Як відомо, у концтаборі "Шталаг-328", що діяв на території львівської Цитаделі в 1941-1944 роках, було знищено понад 140 тисяч людей.

У липня 2011 року на Вулецьких пагорбах у Львові відкрили пам’ятник професорам, яких розстріляли тут у 1941-му.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.