Спецпроект

На Волині відкрили виставку 17-річчя Конституції. ФОТО

У приміщенні Волинського краєзнавчого музею почала функціонувати виставка "Конституція України: з історії становлення". Створена вона на основі матеріалів Волинського краєзнавчого музею. На ній представлені оригінали документів, починаючи з 1918 року та закінчуючи сьогоденням.

Про це пише prostir.museum.

Приурочена виставка відзначенню 17-ої річниці Конституції України. Метою її також є поширення знань про історію законодавчої діяльності в Україні та виховання у громадян поваги до державних символів.

Виставка "Конституція України: з історії становлення" демонструє документальні матеріали, що висвітлюють складний процес прийняття Україною демократичного Основного Закону Держави.

Україна була однією з перших у світі країн, де було затверджено Конституцію в її сучасному розумінні (у 1710 році – "Пакти й Конституції законів" гетьмана Пилипа Орлика, фотокопії сторінок з оригіналу якого представлені на виставці). Та через втрату своєї незалежності вона лише у 1996 році змогла прийняти і ввести в дію текст Основного Закону, який би відповідав міжнародним стандартам демократії. Цей непростий шлях боротьби та встановлення Конституції незалежної України і висвітлюється на представленій виставці.

Відвідувачі Волинського краєзнавчого музею можуть ознайомитися із законами конституційного характеру Центральної Ради, Гетьманату П.Скоропадського і Директорії УНР у 1917 – 1921 роках, Української Головної Визвольної Ради у 1944 – 1950-х роках, радянськими квазі-конституціями УРСР, документами щодо прийняття та внесення змін до нині діючої Конституції України, світлинами тих українських діячів ХХ століття, які були причетні до створення законодавчих актів конституційного характеру і сучасного Основного Закону.

Експонати виставки, присвяченої 17-річчю Конституції України

Виставка "Конституція України: з історії становлення" буде працювати до кінця липня, в дні роботи музею з 10.00 до 18.00 окрім суботи і понеділка.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.