Спецпроект

Демонстранти в Єгипті напали на музей

Демонстрації проти президента Єгипту Мухаммеда Мурсі переросли у заворушення. Протестувальники розгромили і підпалили кілька офісів партії "Брати-мусульмани" в районі Ель-Мансури і Танта на північ від Каїра. У центрі Каїра скоєно напад на музей, викрадені десятки експонатів.

Про це пише day.kiev.ua.

У Танті демонстранти почали штурмувати офіс ісламістів після того, як "Брати-мусульмани" почали стріляти в протестувальників. Знищено також представництво партії в Бені-Суейфі в центрі країни.

В неділю на каїрській площі Тахрір зібралися тисячі єгиптян, які вимагають передачі влади від президента Мухаммеда Мурсі до міністра оборони Абдель Фаттаха ас-Сісі. Акція опозиції приурочена до річниці інавгурації Мурсі.

Два роки тому, в ході масових заворушень в Каїрі, мародери напали на Національний музей Єгипту, в якому зберігаються скарби Стародавнього Єгипту. В результаті їхніх дій було знищено деякі експонати Національного музею Єгипту, зокрема, були зруйновані дві стародавні мумії, ще десятки експонатів пошкоджені. Крім того, зловмисники розбили вітрини і розграбували касу музею.

Напад на Національний музей Єгипту відбувся під час заворушень 28 січня.

Цього разу всесвітньо відомий Єгипетський музей, розташований в безпосередній близькості від площі Тахрір, узятий під посилену охорону.

Теми

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.