ФАЛЬСИФІКАЦІЄЮ ІСТОРІЇ ЗАЙМУТЬСЯ "НАУКОВІ РОТИ" МІНОБОРОНИ РФ

Міністерство оборони РФ планує створити наукові роти, які займуться боротьбою з фальсифікацією історії.

Про це повідомляє РIA Новости з посиланням на заступника міністра оборони Ніколая Панкова.

За словами Панкова, новий підрозділ може з'явитися при Центральному архіві відомства: "Дуже важливий напрямок - це соціологія, психологія, історія. Ми опрацьовуємо можливість створення маленького підрозділу при Центральному архіві".

Фахівці з цього підрозділу вивчатимуть, в першу чергу, історію Другої світової війни і "ті історичні фальсифікації, які набули поширення як у Росії, так і за кордоном". Чиновник не уточнив, які саме "фальсифікації" він має на увазі.

Наукові роти з'явилися в Росії з ініціативи міністра оборони Сєрґєя Шойґу, який запропонував створити підрозділи зі студентів військових кафедр. Перші дві наукові роти вирушили на службу 9 липня, ще дві будуть створені до кінця року.

У 2009-2012 роках при президенті РФ існувала Комісія з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії. Її головою було Сєрґєй Наришкін, який згодом очолив Російське історичне товариство. Саме ця організація розробляє єдину концепцію викладання історії Росії в середній школі.

Дивіться також:

Ролик, який пародіює діяльність комісії з фальсифікації. ВІДЕО

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.