Коморовський відкрив Волинський пам'ятник у Варшаві. ФОТО
Волинська трагедія є одним із найбільш болісних переживань поляків під час Другої світової війни, зазначив президент Польщі Броніслав Коморовський під час церемонії відкриття "Волинського меморіалу" у Варшаві.
Про це повідомляє "Ґазета виборча".
"Я зворушений, що ми можемо спільно помолитися за душі жертв Волинського злочину, який був злочином з ознаками геноциду", - зазначив Коморовський. І додав цитату з молитви: "І прости нам гріхи наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим".
За словами президента, поляки повинні пам'ятати про польські жертви, але не забувати про винищення інших націй на тій же території - в тому числі євреїв та українців.
 |
| Фото: gazeta.pl |
Коморовський подякував родинам кресов'яків [мешканці так званих Східних Кресів - так поляки називають нинішні території України, Білорусі і Литви, які у 1920-1939 рр входили до складу польської держави - ІП] за збереження пам'яті. "Суверенна і демократична Польща дякує вам за це", - сказав президент.
Пам'ятник Волинській трагедії знаходиться у Волинському сквері в районі Жолібож. Його центральним елементом є 7-метровий хрест, обабіч якого 18 таблиць з "назвами місцевостей, у яких УПА здійснила масові злочини", повідомляють польські журналісти.
 |
Нагадаємо, президент Коморовський планує 14 липня відвідати Луцьк і вшанувати пам'ять жертв Волинської трагедії 1943-1945 років. Президент Янукович до нього не приєднається.
У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.
У червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як "етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду".
Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.
Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.
Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.
Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".
Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"
