Знайшли українську фонограму фільму "За двома зайцями"

Фільм Віктора Іванова "За двома зайцями", знятий на київській кіностудії Олександра Довженка в 1961 році, знову буде озвучено українською.

Оригінальну фонограму легендарної картини вдалося знайти в Маріупольському фільмофонді, повідомляє "Дзеркало тижня".

Спочатку режисер Віктор Іванов знімав свій фільм українською - бо картина планувалася для показу на території тільки Української РСР. Згодом, коли фільм став надпопулярним, він був частково переозвучений цими ж акторами російською і виставлений у всесоюзний прокат.

З того часу і досі картина демонструвалася на ТБ виключно в останній - російськомовній - версії.

Як повідомив ZN.ua Іван Козленко (заступник генерального директора Національного центру Олександра Довженка), реставраторам центру вдалося знайти українську фонограму легендарної картини не в Києві, а в Маріупольському фільмофонді.

За словами Козленка, в Маріуполі є великі "поклади" цікавого кіноретро. Там, наприклад, зберігалося більше 50 картин Одеської студії, яких немає навіть у центральному фільмофонді в Києві. І саме зараз триває процес передачі багатьох фільму Центру Довженка.

Що ж до фільму Віктора Іванова, то відреставрована українська звукова доріжка комедії "За двома зайцями" поверне глядачеві живі справжні голоси великих акторів, які працювали в Києві. Це Олег Борисов, Нонна Копержинська, Маргарита Криницина, Микола Яковченко, Наталя Наум.

Таким чином, на думку Козленко, буде відновлена ​​історична справедливість. Адже п'єса Михайла Старицького, за мотивами якої знято фільм, була написана українською мовою. Праоснова цієї п'єси - твір Івана Нечуя-Левицького "На Кожум'яках" - теж українською.

Фільм знімався у Києві, на Андріївському узвозі. Нев'януча популярність стрічки стала приводом для скульптурної композиції Проні Прокопівни та Свирида Голохвастова біля Андріївської церкви.

За словами Івана Козленка, офіційна презентація україномовної версії фільму "За двома зайцями" відбудеться восени на київському міжнародному фестивалі "Молодість".

У планах Центру Довженка - знайти українську звукову доріжку знаменитого фільму Івана Кавалерідзе "Повія", де героїня Людмили Гурченко також говорить українською.

Дивіться також:

1988: Параджанов співає "Вербовую дощечку". ВІДЕО

Рейтинг фільмів Української РСР і решти Союзу. ВІДЕО

Іван Миколайчук. Невідомі ФОТО з життя і смерті

1971: "Червона Рута" - мюзикл про любов шахтаря і гуцулки. ВІДЕО

У Києві показали антирадянську комедію "Шкурник". ВІДЕО

Журнал "Кіно" - часи, коли українські фільми знімалися масово. ФОТО

1970: Богдан Ступка у ролі бандерівця. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Кіно"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.