Знайшли українську фонограму фільму "За двома зайцями"

Фільм Віктора Іванова "За двома зайцями", знятий на київській кіностудії Олександра Довженка в 1961 році, знову буде озвучено українською.

Оригінальну фонограму легендарної картини вдалося знайти в Маріупольському фільмофонді, повідомляє "Дзеркало тижня".

Спочатку режисер Віктор Іванов знімав свій фільм українською - бо картина планувалася для показу на території тільки Української РСР. Згодом, коли фільм став надпопулярним, він був частково переозвучений цими ж акторами російською і виставлений у всесоюзний прокат.

З того часу і досі картина демонструвалася на ТБ виключно в останній - російськомовній - версії.

Як повідомив ZN.ua Іван Козленко (заступник генерального директора Національного центру Олександра Довженка), реставраторам центру вдалося знайти українську фонограму легендарної картини не в Києві, а в Маріупольському фільмофонді.

За словами Козленка, в Маріуполі є великі "поклади" цікавого кіноретро. Там, наприклад, зберігалося більше 50 картин Одеської студії, яких немає навіть у центральному фільмофонді в Києві. І саме зараз триває процес передачі багатьох фільму Центру Довженка.

Що ж до фільму Віктора Іванова, то відреставрована українська звукова доріжка комедії "За двома зайцями" поверне глядачеві живі справжні голоси великих акторів, які працювали в Києві. Це Олег Борисов, Нонна Копержинська, Маргарита Криницина, Микола Яковченко, Наталя Наум.

Таким чином, на думку Козленко, буде відновлена ​​історична справедливість. Адже п'єса Михайла Старицького, за мотивами якої знято фільм, була написана українською мовою. Праоснова цієї п'єси - твір Івана Нечуя-Левицького "На Кожум'яках" - теж українською.

Фільм знімався у Києві, на Андріївському узвозі. Нев'януча популярність стрічки стала приводом для скульптурної композиції Проні Прокопівни та Свирида Голохвастова біля Андріївської церкви.

За словами Івана Козленка, офіційна презентація україномовної версії фільму "За двома зайцями" відбудеться восени на київському міжнародному фестивалі "Молодість".

У планах Центру Довженка - знайти українську звукову доріжку знаменитого фільму Івана Кавалерідзе "Повія", де героїня Людмили Гурченко також говорить українською.

Дивіться також:

1988: Параджанов співає "Вербовую дощечку". ВІДЕО

Рейтинг фільмів Української РСР і решти Союзу. ВІДЕО

Іван Миколайчук. Невідомі ФОТО з життя і смерті

1971: "Червона Рута" - мюзикл про любов шахтаря і гуцулки. ВІДЕО

У Києві показали антирадянську комедію "Шкурник". ВІДЕО

Журнал "Кіно" - часи, коли українські фільми знімалися масово. ФОТО

1970: Богдан Ступка у ролі бандерівця. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Кіно"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.