Спецпроект

ІП представляє тексти українських і польських істориків про Волинь

"Історична Правда" спільно з Польським Інститутом у Києві презентує проект текстів українських і польських істориків, присвячений масовомим убивства населення Волині у 1940-х роках.

Ідеться про найдраматичніший моменту етнічного польсько-українського конфлікту на землях Волині та Східної Галичини, званого в Україні Волинською трагедією, а в Польщі – Волинською різаниною.

Це добірка історичних статей знаних дослідників проблеми з України та Польщі: Ігора Ільюшина, Ґжеґожа Мотики, Ярослава Грицака, Еви Сємашко та Юрія Шаповала, рефлексії над моральним аспектом проблеми від Мирослава Мариновича та Євгена Сверстюка, досвід подолання негативних аспектів історичної пам’яті через спільний проект "Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943" від Александри Зінчук.

Усі тексти об’єднано в єдиному файлі PDF, розміщеному у вільному доступі для читання та роздруку. Сподіваємося, що ознайомлення із цими текстами збагатить ваші знання про Волинь 1943, спонукає до глибших роздумів і зробить наші сусідні народи ближчими.

Cкачати файл можна за посиланням - http://istpravda.com.ua/files/w/o/wolyn.pdf

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Волинська трагедія"

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.