Спецпроект

ІП представляє тексти українських і польських істориків про Волинь

"Історична Правда" спільно з Польським Інститутом у Києві презентує проект текстів українських і польських істориків, присвячений масовомим убивства населення Волині у 1940-х роках.

Ідеться про найдраматичніший моменту етнічного польсько-українського конфлікту на землях Волині та Східної Галичини, званого в Україні Волинською трагедією, а в Польщі – Волинською різаниною.

Це добірка історичних статей знаних дослідників проблеми з України та Польщі: Ігора Ільюшина, Ґжеґожа Мотики, Ярослава Грицака, Еви Сємашко та Юрія Шаповала, рефлексії над моральним аспектом проблеми від Мирослава Мариновича та Євгена Сверстюка, досвід подолання негативних аспектів історичної пам’яті через спільний проект "Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943" від Александри Зінчук.

Усі тексти об’єднано в єдиному файлі PDF, розміщеному у вільному доступі для читання та роздруку. Сподіваємося, що ознайомлення із цими текстами збагатить ваші знання про Волинь 1943, спонукає до глибших роздумів і зробить наші сусідні народи ближчими.

Cкачати файл можна за посиланням - http://istpravda.com.ua/files/w/o/wolyn.pdf

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Волинська трагедія"

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.