Спецпроект

АНОНС: Виставка живопису Георга Льовендаля в Чернівецькому художньому музеї

Чернівецький обласний художній музей запрошує на відкриття виставки творів художника театру Георга Льовендаля, що організована Фондом Георга Льовендаля (Бухарест, Румунія). Початок заходу - 18 липня 2013 р. о 16.00.

Про це пише prostir.museum.

Георг Льовендаль належав до стародавнього датсько-норвезькому роду; пробував себе в якості актора і балетного танцюриста. У 1915 займався сценографією в Театрі опери Принца Ольденбургского.

У 1918 після смерті батька відправився в Бессарабію. Працював деякий час в дитячому ляльковому театрі в м. Сороки, потім для різних театральних труп в Кишиневі. Виконав декоративні панно для будівлі Дворянського зібрання.

В Бухаресті працював сценографом і режисером у невеликих літніх і водевільних театрах.

У 1926 прийняв посаду художника-постановника Національного театру в Чернівцях, столиці Буковини. Співпрацював з провідними румунськими режисерами Віктором Іон Попа (Victor Ion Popa), Аурелом Іон Майцаном (Aurel Ion Maican), Джорджі Михайлом Замфіреску (George Mihail Zamfirescu), котрі принесли театру в Чернівцях славу провідного авангардного театру Румунії. Зіграв роль у становленні першого лялькового театру в Румунії, відкритого в 1928 як відділення Національного театру Чернівців. Займався живописом, його улюбленими сюжетами були селяни і монастирі Буковини.

Афіша виставки творів Георга Льовендаля

У 1931 став засновником товариства "Друзі мистецтва Буковини", яке почало проводити щорічні осінні виставки. У 1933 його персональна виставка (89 робіт) відбулася в Національному палаці у Чернівцях. У 1935 провів першу персональну виставку в Бухаресті (живопис, малюнки, акварелі). У 1936 його картина "Селянин у зламаній капелюсі" (1935) була придбана для Музею сучасного мистецтва в Брюсселі. У тому ж році (1936) його виставка (141 робота) пройшла в Музеї Карола II в Чернівцях.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.