Під Києвом напали на спортсменів з прапором Російської імперії

У Києві напали на учасників акції "Братський шлях, Російська дорога".

Про це повідомляє "Новий Регіон" з посиланням на одного з учасників акції.

Акція стартувала 1 червня в Сергієвому Посаді (РФ), далі маршрут пролягав через Білорусь, Україну, потім - Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина. 1 серпня пробіжка повинна була закінчитися в Белграді.

Мета акції - "пропагуючи здоровий спосіб життя, закликати до єднання братські слов'янські народи". Учасники - чотири молодики з Білорусі, один із Дніпропетровська, а також організатор із Підмосков'я.

Учасники акції рухаються бігом, тримаючи в руках чорно-жовто-білий прапор російського імператорського дому, а також державні прапори України, Росії та Білорусі.

"На хлопців напали українські націоналісти, - розповів один із учасників акції. - Це сталося на Житомирській трасі. Їх зупинили бойовики на двох машинах, кричачи "Слава Україні - смерть ворогам!". Вони сильно розбили супроводжуючий автомобіль з написом "Росія - Сербія" і використовували газові балончики".

За словами учасника акції, нападники забрали з собою бюст царя Миколи II, який "бігуни" везли в Сербію для подарунку.

Як відомо, у березні 2013 року невідомі в Ужгороді напали на угорських туристів, які носили на одязі кокарди в кольорах свого національного прапора.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.