Під Києвом напали на спортсменів з прапором Російської імперії

У Києві напали на учасників акції "Братський шлях, Російська дорога".

Про це повідомляє "Новий Регіон" з посиланням на одного з учасників акції.

Акція стартувала 1 червня в Сергієвому Посаді (РФ), далі маршрут пролягав через Білорусь, Україну, потім - Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина. 1 серпня пробіжка повинна була закінчитися в Белграді.

Мета акції - "пропагуючи здоровий спосіб життя, закликати до єднання братські слов'янські народи". Учасники - чотири молодики з Білорусі, один із Дніпропетровська, а також організатор із Підмосков'я.

Учасники акції рухаються бігом, тримаючи в руках чорно-жовто-білий прапор російського імператорського дому, а також державні прапори України, Росії та Білорусі.

"На хлопців напали українські націоналісти, - розповів один із учасників акції. - Це сталося на Житомирській трасі. Їх зупинили бойовики на двох машинах, кричачи "Слава Україні - смерть ворогам!". Вони сильно розбили супроводжуючий автомобіль з написом "Росія - Сербія" і використовували газові балончики".

За словами учасника акції, нападники забрали з собою бюст царя Миколи II, який "бігуни" везли в Сербію для подарунку.

Як відомо, у березні 2013 року невідомі в Ужгороді напали на угорських туристів, які носили на одязі кокарди в кольорах свого національного прапора.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".