У Коломиї відкриють горельєф єзуїта, проповідника унії. ФОТО

31 липня 2013 року у місті Коломиї (Івано-Франківська область) на фасаді костелу св. Ігнатія Лойоли Римсько-Католицької Церкви буде відкрито та освячено горельєф теолога XVI сторіччя Пьотра Скарґи.

Про це ІП повідомив засновник культурологічного проекту "Наше місто" Михайло Петрів.

Меморіальна таблиця з горельєфом була відкрита на фасаді костелу у 1912 році до 300-річчя смерті проповідника. В радянський час горельєф безслідно зник. Уже в наш час скульптором Валерієм Дідораком горельєф заново виготовлено.

З ідею відновлення відновлення горельєфу виступив краєзнавець Василь Нагірний. Ініціатива була підтримана настоятелем костелу ксьондзом Петром та римсько-католицькою громадою, на кошти якої виготовлено горельєф.

"Низка українських громадських діячів спричинилися до проекту та відкриття горельєфу, що засвідчує атмосферу толерантності та сучасної європейськості у міжконфесійних відносинах", йдеться у повідомленні.

Відновлений горельєф на фасаді костелу. Фото: Михайло Петрів

За словами авторів анонсу, подія має служити добрим прикладом для польських та українських державних діячів заради "побудови моделі співіснування поляків та українців у сучасному глобальному світі на засадах добросусідства та терпимості до минулого сучасного та майбутнього наших держав".

Kатолицький костел св. Ігнатія Лойоли ордену отців єзуїтів побудовано в Коломиї в 1897 році. З 1950-х років костел використовувався як склад. У 1990 р. костел повернено римсько-католицькій громаді.

Пьотр (Петро) Скарґа (1536-1612) - польський проповідник-єзуїт, відомий полеміст з протестантами і православними, активний діяч Берестейської унії 1596 року. Його робота "Житія святих" - найпопулярніша польська книга доби Бароко - перекладалася в Україні й була використана українськими агіографами.

Твори Скарґи на захист унії спровокували початок української полемічної прози, викликали відповідь Івана Вишенського, Мелетія Смотрицького та інших православних полемістів. Ораторська творчість Петра Скарґи стала взірцем для православних і протестантських проповідників з України.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.