У Коломиї відкриють горельєф єзуїта, проповідника унії. ФОТО

31 липня 2013 року у місті Коломиї (Івано-Франківська область) на фасаді костелу св. Ігнатія Лойоли Римсько-Католицької Церкви буде відкрито та освячено горельєф теолога XVI сторіччя Пьотра Скарґи.

Про це ІП повідомив засновник культурологічного проекту "Наше місто" Михайло Петрів.

Меморіальна таблиця з горельєфом була відкрита на фасаді костелу у 1912 році до 300-річчя смерті проповідника. В радянський час горельєф безслідно зник. Уже в наш час скульптором Валерієм Дідораком горельєф заново виготовлено.

З ідею відновлення відновлення горельєфу виступив краєзнавець Василь Нагірний. Ініціатива була підтримана настоятелем костелу ксьондзом Петром та римсько-католицькою громадою, на кошти якої виготовлено горельєф.

"Низка українських громадських діячів спричинилися до проекту та відкриття горельєфу, що засвідчує атмосферу толерантності та сучасної європейськості у міжконфесійних відносинах", йдеться у повідомленні.

Відновлений горельєф на фасаді костелу. Фото: Михайло Петрів

За словами авторів анонсу, подія має служити добрим прикладом для польських та українських державних діячів заради "побудови моделі співіснування поляків та українців у сучасному глобальному світі на засадах добросусідства та терпимості до минулого сучасного та майбутнього наших держав".

Kатолицький костел св. Ігнатія Лойоли ордену отців єзуїтів побудовано в Коломиї в 1897 році. З 1950-х років костел використовувався як склад. У 1990 р. костел повернено римсько-католицькій громаді.

Пьотр (Петро) Скарґа (1536-1612) - польський проповідник-єзуїт, відомий полеміст з протестантами і православними, активний діяч Берестейської унії 1596 року. Його робота "Житія святих" - найпопулярніша польська книга доби Бароко - перекладалася в Україні й була використана українськими агіографами.

Твори Скарґи на захист унії спровокували початок української полемічної прози, викликали відповідь Івана Вишенського, Мелетія Смотрицького та інших православних полемістів. Ораторська творчість Петра Скарґи стала взірцем для православних і протестантських проповідників з України.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.