Спецпроект

До Харківського історичного музею повернули баб. ФОТО

Два дні тому біля майбутнього центрального входу до Харківського історичного музею встановили чотири фігури половецьких кам'яних баб, що датуються XII століттям до н. е.

Про це пише vecherniy.kharkov.ua.

Головний архітектора Харкова Сергій Чечельницький говорить: пам'ятники старовини не реставрували, щоб зберегти їх історичну цінність.

За словами наукового співробітника Харківського історичного музею Богдана Івченка, раніше баби знаходилися у внутрішньому дворику музею. З початком реконструкції музею їх упакували, і ось тепер кам'яні ідоли влаштувалися на клумбі перед центральним входом до музею на площі Конституції - для загального огляду. У музеї сподіваються, що перехожі не заподіють шкоди цим унікальним пам'яткам історії, хоча на їх "колег" - скіфських ідолів, що стоять біля Музею природи, замахи були.

"Років п'ять тому курсанти, відзначаючи випуск, перенесли одну з баб з "насидженого місця". А коли піднявся галас з приводу пропажі артефакту, вони повернули її назад", - пригадує Богдан Івченко.

Вік половецьких баб солідний - датуються вони XII століттям до нашої ери і привезені з Ізюмського району. Якогось особливого догляду кам'яні "жінки" не потребують, оскільки зроблені з вельми невибагливого пісчанника.

Половецькі баби

Головний архітектор Харкова також повідомив, що вже готові старовинні гармати, які прикрасять вхід в історичний музей: зброю часів царської Росії почищено і пофарбовано. Крім того, на будівлі музею встановлюють макет нової вивіски.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.