Спецпроект

У Болгарії відкривається палеонтологічний музей

У вересні біля одного з археологічних майданчиків Болгарії буде відкритий палеонтологічний музей. У його експозицію увійдуть кістки доісторичних тварин, знайдені при розкопках в цих місцях.

Про це пише travel.ru.

Музей розташується поблизу села Дорково, в західній частині Родопськіх гір (55 кілометрів на південний захід Пловдива). Тут також знаходиться пам'ятник історії - руїни стародавньої фортеці Цепін. Близько 30 років тому геологи, які вивчають теплі мінеральні джерела, натрапили на кістки стародавніх тварин і повідомили про це в Національний природно-науковий музей. Через рік болгаро-французька наукова експедиція почала розкопки біля села Дорково.

У ході археологічних розкопок були знайдені останки стародавньої вимерлої хоботної тварини - ананкуса (Anancus). Крім того, археологи знайшли в районі Дорково кістки 27 невідомих науці тварин. На думку експертів, в цьому районі знаходиться найбільше скупчення кісток найдавніших представників фауни Європи.

У 1990 році дорківську палеонтологічну ділянку було оголошено природним феноменом світового значення. Ще під час розкопок болгаро-французька група вчених обговорювала ідею створення музею в селі, а зараз реалізація цього проекту вийшла на фінальну стадію. Зокрема, побудовано круглий будинок діаметром 16 метрів зі скляним дахом; район повністю упорядкований, покладений асфальт, створені алеї та паркування. І навіть до відкриття музею сюди вже приїжджає багато туристів, які з цікавістю спостерігають за установкою експонатів.

Найважливішим з них є ананкус в натуральну величину. Він відновлений за знайденими на місці кістками, за якими вчені створили точну копію зовнішнього вигляду тварини. А величезна діорама показує, якими були флора і фауна в цьому районі 5 мільйонів років тому. До відкриття музею сюди також будуть доставлені 4-метрові бивні мастодонта, знайдені в 1985 році, які зараз перебувають у Франції.

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".