Спецпроект

У харківському метрополітені з'явився вагон-музей

З 19 серпня на Салтівській лінії харківського метрополітену пасажирів перевозитиме вагон, присвячений 70-й річниці звільнення Харкова від німецько-фашистських загарбників.

Про це пише dozor.kharkov.ua.

Експозиція вагона-музею присвячена різним періодам життя Харкова - від довоєнного 30-40-х років до відродження 50-60-х.

Увійшовши у вагон, пасажири перенесуться в атмосферу різних етапів життя Харкова - довоєнний, окупаційний, звільнення та відродження з руїн.

Експозиція буде цікава не тільки ветеранам та людям старшого покоління, а й молоді - у фотографіях 50-80-річної давності не складно дізнатися звичні обриси рідного міста.

Крім безлічі фотографій міських вулиць і будівель різного часу у вагоні розміщено інформацію про ветеранів війни, які працювали раніше в Харківському метрополітені.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.