Більшість українців не святкує 24 серпня

Майже половина українців сприймають День Незалежності як додатковий вихідний день.

Про це свідчить опитування агентства IFAK Institut, повідомляє УП.

82% знають, що 24 серпня святкують День незалежності. 14% булов важко відповісти на це питання. 2% вважають, що 24 серпня святкують день конституції і 2% - "щось інше".

45% українців сприймають день незалежності як додатковий вихідний день. 31% - вважають цей день одним з головних свят, а для 21% - день народження країни не має жодного значення, 1% - ніколи не чули про це свято, 2% - вагались відповісти.

При цьому 51% опитаних на Сході-Півдні вважають День незалежності просто вихідним. На Заході і в Центрі таких 39%.

Одним з головних державних свят вважають 46 жителів Заходу і Центру, тоді як на Сході і в Центрі так думають лише 19%.

44% вважають, що ситуація в країні за цей час змінилась на гірше. 28% вважають, що ситуація в державі після незалежності змінилась на краще. 19% вважають, що ситуація не змінилась, 9% вагались з відповіддю.

Тих, хто вважає, що ситуція змінилась на гірше більше на Сході і Півдні - 49%. Тих, хто думає, що ситуація змінилась на краще, більше на Заході і в Центрі - 37%.

Опитування проводилось в останню декаду липня. Було опитано 1000 респондентів в телефонному режимі. Похибка вибірки становить 3%. 

Як відомо, Київський міжнародний інститут соціології повідомляв, що за останні 20 років кількість прихильників державної незалежності України не падала нижче 56% (1994 рік). У 2011 році вона складала 83%.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".