АНОНС: телевізійна ІП - про Незалежність і українську "Марсельєзу"

27 серпня випуск "Історичної правди з Вахтангом Кіпіані" буде присвячено 22-ій річниці Незалежності України. Один із фактично батьків тексту Акта про Незалежність України - Левко Лук'яненко - розповість про маловідомі обставини подій у Києві у серпні 1991 року.

Зокрема, Левко Григорович покаже унікальний артефакт - звичайнісінький тогочасний учнівський зошит, в якому він 24 серпня 91-го простою кульковою ручкою написав текст Акта про Незалежність.

Також Лук'яненко розповість для ІП:

- Чому він - уродженець переважно зрусифікованої Чернігівщини - як випускник Московського державного університету, потрапивши в середині 50-х на роботу в Галичину, відчув необхідність продовжувати (після вояків УПА) боротьбу за самостійність України.

- Про десятки підпільних пронезалежницьких груп, які у 50-х - 70-х роках декларували бажання відновити державність України.

- Хто саме спонукав депутата ВР УРСР Лук'яненка дуже оперативно підготувати вікопомний законопроект - текст Акта про Незалежність.

У другій частині програми політв'язень радянських таборів поет Ігор Калинець розповість про власний досвід політичної боротьби у 1960-80-х роках (навіть у радянських концтаборах) і згадає про події у Львові на зламі 1980-90-х, які передували проголошенню незалежності України.

Крім того, "Історична правда" покаже унікальне відео - виконання українською мовою французької "Марсельєзи". Цей запис зроблено 1919 року у Сполучених Штатах.

Також програма розповість про непересічного колекціонера, який заради хобі - колекціонування ретроавтівок - переселився з великого міста у глухий хутір.

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Теми

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.