Спецпроект

У Петербурзі відкриють музей велосипеду

У Санкт-Петербурзі, на Петроградській стороні може відкритися музей велосипедного спорту. Точна дата відкриття і форма власності поки не відомі, але вже є приміщення площею 300 квадратних метрів.

Про це пише baltinfo.ru.

Відомо, що головною темою майбутньої експозиції буде вибухове зростання популярності велосипедного спорту в 19 столітті. "У 1887 році в Росії було зареєстровано 50 велосипедистів, а в 1897 тільки в Петербурзі їх було 10 тисяч. Саме з велосипеда почався бурхливий розвиток спорту в Росії", - заявляє Лукосяк. Вже відомо, що в музеї буде представлений велосипед знаменитого велогонщика 90-х років 19 століття Георгія Сандерса.

Виконуючий обов'язки голови Комітету з фізичної культури і спорту Санкт-Петербурга Микола Растворцев також повідомив, що, крім того, в місті будуть відкриті музей історії ФК "Зеніт" і музей історії спорту в Петербурзі.

Лукосяк також продемонстрував журналістам репліку велосипеда "павука" або "пенні-фартінга", побудованого за старовинними кресленнями англійських майстрів. Велосипед ручної роботи створювався під керівництвом інженерного бюро Дюперрона.

Теми

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.