Спецпроект

Ідею Хранителя львівських скарбів втілять у новому музеї

У Львові у приміщенні Музею Пінзеля, що на площі Митній, 1, відкриють музей світла. Його розмістять у підвальному приміщенні наявного музею -- таку ідею мав ще Борис Возницький, покійний директор Львівської національної галереї мистецтв.

Про це пише prostir.museum.

Нині справу батька продовжує його донька Лариса Разінкова, діючий директор галереї мистецтв.

Пані Разінкова повідомила, що для створення музею потрібно відремонтувати дах, фасад, а також відновити фрески у приміщенні, де колись був костел кларисок.

Лише після цього галерея візьметься за облаштування приміщення майбутнього музею.

"У нас достатня кількість експонатів, а якщо буде потреба -- позичимо їх", -- повідомила Лариса Разінкова.

Також директор Львівської галереї мистецтв поділилася інформацією, що витвори мистецтва, які будуть у музеї, є абсолютними новинками, яких до цього ніколи не бачили львів'яни.

Експонати для львівського музею світла напередодні були придбані й привезені з експедицій.

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.