Американці теж зняли фільм про "Матч смерті". ВІДЕО

Перший національний телеканал продемонстрував документальний фільм "Нескореність: Історія ФК Старт" виробництва одного з провідних спортивних телеканалів США - ESPN.

Про це ІП повідомила прес-служба Першого національного.

Зазначається, що документальна стрічка "є спробою американських журналістів показати об'єктивну картину подій 70-річної давнини, які відомі в нашій історії як "Матч смерті"."

Фільм було знято у квітні цього року в Києві, а прем'єра в США відбулася напередодні матчу Україна-Швеція (першої гри збірної України на Євро-2012).

У 20-хвилинному фільмі йдеться про історію київської футбольної команди "Динамо", яка в довоєнному Києві була "важливим джерелом української національної гордості" та матч киян з футбольною командою німецьких військовослужбовців "Flakelf" влітку 1942 року.

Показ фільму став можливим завдяки підтримки посольства України в США, яке виступило з пропозицією показу даної стрічки та провело успішні переговори із компанією ESPN щодо передачі Національній телекомпанії прав для некомерційного показу фільму на території України.

Згідно з радянською легендою, "матч смерті" був так названий через те, що ряд футболістів, які до війни грали в основному складі київського "Динамо", були показово розстріляні за відмову програти зустріч.

Місце проведення легендарного матчу - стадіон "Старт", якому минулого року загрожувала небезпека зникнути, бо будівельна фірма сина Миколи Азарова мала намір його забудувати.

Насправді матчів між місцевими командами та збірними німецьких та угорських окупантів було кільканадцять. Футболісти "Динамо" Микола Трусевич, Олексій Клименко та Микола Коротких пізніше були розстріляні гітлерівцями в Сирецькому концтаборі. Невідомо, наскільки це було пов'язано з футболом.

Дивіться також:

Продюсери фільму "Матч смерті" скаржаться на націоналістів. ТРЕЙЛЕР

Українська ідентичність у радянському футболі. Лекція німецького історика

Як "Динамо" використовують у геополітичних розборках

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".