Американці теж зняли фільм про "Матч смерті". ВІДЕО

Перший національний телеканал продемонстрував документальний фільм "Нескореність: Історія ФК Старт" виробництва одного з провідних спортивних телеканалів США - ESPN.

Про це ІП повідомила прес-служба Першого національного.

Зазначається, що документальна стрічка "є спробою американських журналістів показати об'єктивну картину подій 70-річної давнини, які відомі в нашій історії як "Матч смерті"."

Фільм було знято у квітні цього року в Києві, а прем'єра в США відбулася напередодні матчу Україна-Швеція (першої гри збірної України на Євро-2012).

У 20-хвилинному фільмі йдеться про історію київської футбольної команди "Динамо", яка в довоєнному Києві була "важливим джерелом української національної гордості" та матч киян з футбольною командою німецьких військовослужбовців "Flakelf" влітку 1942 року.

Показ фільму став можливим завдяки підтримки посольства України в США, яке виступило з пропозицією показу даної стрічки та провело успішні переговори із компанією ESPN щодо передачі Національній телекомпанії прав для некомерційного показу фільму на території України.

Згідно з радянською легендою, "матч смерті" був так названий через те, що ряд футболістів, які до війни грали в основному складі київського "Динамо", були показово розстріляні за відмову програти зустріч.

Місце проведення легендарного матчу - стадіон "Старт", якому минулого року загрожувала небезпека зникнути, бо будівельна фірма сина Миколи Азарова мала намір його забудувати.

Насправді матчів між місцевими командами та збірними німецьких та угорських окупантів було кільканадцять. Футболісти "Динамо" Микола Трусевич, Олексій Клименко та Микола Коротких пізніше були розстріляні гітлерівцями в Сирецькому концтаборі. Невідомо, наскільки це було пов'язано з футболом.

Дивіться також:

Продюсери фільму "Матч смерті" скаржаться на націоналістів. ТРЕЙЛЕР

Українська ідентичність у радянському футболі. Лекція німецького історика

Як "Динамо" використовують у геополітичних розборках

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.