Спецпроект

Кабмін намагався віддати музейникам фальшиві картини - директор НХМУ

Два шедеври художника Миколи Глущенка (картини "Село біля річки" і "Дніпровські далі"), які були замінені на копії під час експозиції у Кабміні, так і не повернуті Національному художньому музею.

Про це в інтерв'ю Дзеркалу тижня повідомила директор музею Марія Задорожна.

"Знаємо, що слідство просувається. В принципі, якихось нових деталей у справі поки що немає, ведуться слідчі дії. На початку цієї детективної історії ішлося про чотири твори, але два з них вже зайняли своє законне місце в музеї. Замість двох інших нам намагалися повернути неавтентичні роботи. Наскільки мені відомо, ці полотна були вилучені міліцією з Кабінету міністрів України і долучені до матеріалів справи", - сказала вона.

За її словами, після скандалу зі зникненням картин жодного прохання про передачу творів на тимчасове зберігання до вищих інстанцій не було - ні офіційного, ні приватного.

  "Дніпровські далі"

"Важко сказати, чому... Іноді бажання змінити експозицію у високих кабінетах виникає при зміні влади. Але, ймовірно, останні події, пов'язані з музеєм, обмежили бажання можновладців брати на себе таку відповідальність - "позичати" оригінали з Національного художнього музею України", - зазначила директор.

Як відомо, раніше музейники заявили, що з Кабміну зникли цінні картини, які виставлялися в стінах уряду, замість двох з них з'явилися фальшивки.

Йдеться про роботи імпресіоніста Глущенка. Страхова оцінка картини "Дніпровські далі" (1937-го року) - 560 тисяч 700 гривень, а картини "Село біля річки" (1951 року) - 600 тисяч 750 гривень.

 "Село біля річки"

Як відомо, у серпні 2001 року чотири картини Глущенка були передані з НХМУ до Кабінету міністрів "на тимчасове зберігання" (експонування в урядових приміщеннях).

На початку листопада 2011 року комісія НХМУ провела в будівлі уряду звірку наявності й стану картин.

Під час цієї перевірки співробітники музею засумнівалися, чи справжні дві вищезгадані картини належать Глущенку.

У квітні 2012 року результати хімічної експертизи підтвердили, що картини Глущенка, які висять в Кабміні, є підробками, "створеними у XXI сторіччі". Тодішній міністр культури Микола Кулиняк анонсував міліцейське слідство.

Попередній директор Національного художнього музею, якого Мінкульт звільнив на початку квітня 2012 року, пов'язував свою відставку з тим, що музей відкрито заявляв про зникнення картин в Кабміні.

УП.Життя

Мюнхенський договір 1938: зрада напередодні війни

Годинник на празькому головному вокзалі, пойменованого на честь Вудро Вілсона, показував третю годину дня. З щойно прибулого потягу на перон вийшов високий акуратно вдягнений чоловік поважного віку – колишній міністр торгівлі Великобританії, а нині просто лорд Уолтер Ранcімен. Надворі було третє серпня 1938 року. Лорд Ранcімен прибув в Прагу із непростим завданням – переконати президента Чехословаччини Едварда Бенеша віддати прикордонні області своєї країни німецькому Райху.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza