Спецпроект

Лувр рятує свої запасники від повені

Лувр планує перенести свої запасники з основної будівлі музею, щоб уникнути збитків від можливої ​​повені.

Про це пише comments.ua.

Музейні сховища було вирішено перенести у філію Лувру на півночі Франції в місті Ланс, яке знаходиться на висоті 90 метрів над рівнем моря. Кількість робіт, які будуть перевезені в нове сховище, не уточнюється. Також невідомо, коли саме це станеться.

Поруч з існуючою філією музею в Лансі буде побудовано нову будівлю спеціально для запасників Лувра. Її будівництво буде фінансувати сам музей і округ Нор-Па-де-Кале, до якого входить місто Ланс. На створення фондосховища площею 23,5 тисячі квадратних метрів піде близько 60 мільйонів євро.

Музей Лувр-Ланс, також відомий як Лувр II, був відкритий в грудні 2012 року. Будівля була зведена за замовленням Регіональної ради округу Нор-Па-де-Кале. Експонати музею взяті з базових колекцій Лувра .

Велика частина колекції Лувра знаходиться в сховищах, розташованих в підвалі будівлі. У залах музею виставлено 35 тисяч робі , в той час як в запасниках зберігається понад 400 тисяч творів мистецтва. 8600 квадратних метрів території підземного сховища, за словами співробітників музею, знаходиться в зоні ризику затоплення.

Керівництво Лувру вирішило перенести запасники в більш безпечне місце у зв'язку із загрозою повені, яка досі траплялася в Парижі раз на сто років. Музейне керівництво побоюється, що лихо може повторитися в XXI столітті. В-останнє французьку столицю затопило в 1910 році. Причиною стали паводки на Марні, притоці Сени. Максимальний рівень води тоді досяг 8,6 метрів.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.