Спецпроект

В інтернеті з'явився музей німецьких діячів мистецтва у вигнанні

У середу, 18 вересня, в інтернеті відкрилася онлайн-експозиція, присвячена спадщині діячів мистецтва, вимушених бігти з Німеччини в часи націонал-соціалізму. Серед представлених у ній авторів - художник Макс Бекман, драматург Бертольд Брехт, письменник Томас Манн і багато інших.

Про це пише dw.de.

Планується, що проект "Мистецтво у вигнанні" об'єднає бази даних цілого ряду музеїв, архівів і науково-дослідних інститутів (серед них, наприклад, Єврейські музеї Франкфурта, Берліна і Мюнхена, музей "Німецька кінематека", Німецький літературний архів в Марбахі) про приблизно 8 тисяч вимушених тікати з країни представниках культурної еліти і доповнить їх відсутньою інформацією.

Мета проекту - створити універсальну базу даних діячів мистецтва, постраждалих від диктатур XX століття, і їх творів. На першому етапі проект буде стосуватися лише жертв націонал-соціалізму. Далі планується включити у віртуальну виставку також спадщину діячів мистецтва, які втекли з НДР або комуністичних диктатур Східної Європи.

На створення віртуальної експозиції з бюджету Федерального відомства у справах культури виділено 745 000 євро. Ще приблизно 2 мільйони євро планується витратити на оцифровку картин, фотографій, листів та інших архівних документів.

Проект реалізується під егідою Німецької національної бібліотеки.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.