Спецпроект

В інтернеті з'явився музей німецьких діячів мистецтва у вигнанні

У середу, 18 вересня, в інтернеті відкрилася онлайн-експозиція, присвячена спадщині діячів мистецтва, вимушених бігти з Німеччини в часи націонал-соціалізму. Серед представлених у ній авторів - художник Макс Бекман, драматург Бертольд Брехт, письменник Томас Манн і багато інших.

Про це пише dw.de.

Планується, що проект "Мистецтво у вигнанні" об'єднає бази даних цілого ряду музеїв, архівів і науково-дослідних інститутів (серед них, наприклад, Єврейські музеї Франкфурта, Берліна і Мюнхена, музей "Німецька кінематека", Німецький літературний архів в Марбахі) про приблизно 8 тисяч вимушених тікати з країни представниках культурної еліти і доповнить їх відсутньою інформацією.

Мета проекту - створити універсальну базу даних діячів мистецтва, постраждалих від диктатур XX століття, і їх творів. На першому етапі проект буде стосуватися лише жертв націонал-соціалізму. Далі планується включити у віртуальну виставку також спадщину діячів мистецтва, які втекли з НДР або комуністичних диктатур Східної Європи.

На створення віртуальної експозиції з бюджету Федерального відомства у справах культури виділено 745 000 євро. Ще приблизно 2 мільйони євро планується витратити на оцифровку картин, фотографій, листів та інших архівних документів.

Проект реалізується під егідою Німецької національної бібліотеки.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.