Спецпроект

Знайдену у Криму субмарину перетворять на музей - Льовочкін. ФОТО

Завершено перший етап досліджень радянського підводного човна "Щ-216", який затонув біля берегів Криму під час Другої світової війни.

Про це повідомив глава адміністрації президента України Сергій Льовочкін.

"Вперше в історії України проведено наукові підводно-археологічні дослідження об'єкта часів Другої світової війни на глибині 53 метри" , - цитує Льовочкіна прес-служба президента України.

Глава адміністрації президента зазначив, що дослідження здійснюються в тісній співпраці з фахівцями Російської Федерації.

За його словами, вперше об'єктом уваги держави є об'єкт військово-морської історії акваторії України.

 "Щ-216". Фото: moremhod.info

Чиновник зазначив, що вчені досліджують єдиний збережений в світовій історії об'єкт цього типу і серії з метою створення унікального музею.

"Наступний етап досліджень запланований на середину вересня" , - додав голова адміністрації президента.

Нагадаємо, на початку липня підводний човен "Щ-216 " виявили водолази Центру чорноморських підводних досліджень в районі мису Тарханкут на глибині 52 метри.

Дані державних архівних фондів дозволяють стверджувати, що це одна з 16-ти безвісти зниклих радянських субмарин типу "Щука".

 

У серпні президент Янукович розпорядився вивчити питання можливого підйому радянського підводного човна "Щ- 216" і створення на його базі музею. Наразі музеї в кораблях часів Другої світової існують тільки в США та Британії, повідомляють у адміністрації.

У липні ветеран спецпідрозділу бойових пловців 10-ї флотилії ВМФ фашистської Італії заявив, що лінкор Чорноморського флоту "Новоросійськ", який за загадкових обставин вибухнув у 1955 році в порту Севастополя, був підірваний його колегами.

Дизель-електричний підводний човен "Щ-216" (проект "Щука") збудований у 1940 році в Миколаєві. Входив до складу Чорноморського флоту СРСР.

Субмарина посідала четверте місце за результативністю в підводних силах Чорноморського флоту. Під час бойових дій "Щ-216" виконала 14 бойових походів, у яких провела загалом 299 діб. Здійнила п'ять торпедних атак, під час яких потопила румунське транспортне судно і пошкодила німецький танкер.

Затонула під час виконання бойового завдання в 1944 році. Ймовірно, була потоплена внаслідок вибуху глибинної бомби. Екіпаж у складі 47 осіб на чолі з українцем, капітаном Григорієм Карбовським, загинув.

Дивіться також інші матеріали за темами "Археологія" і "Флот"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.