Спецпроект

До єгипетського музею повернули награбоване після повалення Мурсі

У музей старожитностей єгипетського міста Маллаві повернули щонайменше чотириста експонатів, викрадених звідти під час заворушень серпня 2013.

Про це пише lenta.ru.

Зокрема, повернуті тринадцять експонатів, які місцевий м'ясник намагався продати на чорному ринку.

Для повернення предметів, які опинилися в розпорядженні м'ясника Ессама Аль-Сакката, правоохоронним органам довелося провести операцію під прикриттям. Співробітник поліції, який видавав себе за потенційного покупця, зустрівся з викрадачем в місті Гіза і викрив його. Зокрема, в м'ясника забрали статую давньоєгипетського бога мудрості Джехуті, набір теракотових статуй і шість світильників.

Аль-Саккат став першою особою, заарештованою у зв'язку з пограбуванням музею у Маллаві. Цей музей був у числі закладів культури, найбільш серйозно постраждалих в ході заворушень, які охопили Єгипет після повалення в липні 2013 року президента - ісламіста Мухаммеда Мурсі. У вересні Маллаві відвідала група експертів ЮНЕСКО, яка визначила, що з музею зникло шістсот артефактів.

Масові хвилювання і зіткнення між супротивниками і суперниками Мурсі стали вже не першим за останні роки моментом, коли єгипетські музеї зазнали масового розграбування. У попередній раз це відбулося під час революції січня-лютого 2011 року, яка забезпечила ісламістам прихід до влади. Зокрема , мародери розграбували Каїрський єгипетський музей - найбільше у світі сховище давньоєгипетського мистецтва. Частину викрадених в ході революції старожитностей згодом вдалося повернути.

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.