Спецпроект

"Найпрекрасніший музей світу" показує жіночі форми. ФОТО

У музеї "Фолькванг" відкрилася експозиція "Жінки" іменитого німецького скульптора Томаса Шютте. Художник брав активну участь у підготовці своєї персональної виставки, і, як він заявив напередодні її відкриття 21 вересня, результатом залишився вельми задоволений.

Про це пише dw.de.

Розташований в Ессені "Фолькванг", названий "найпрекраснішим музеєм світу" Полом Джеєм Саксом, засновником Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку, першим у Німеччині показує "Жінок" - одну з центральних серій робіт Шютте. Вага деяких з 18 монументальних жіночих фігур, виконаних з бронзи, сталі та алюмінію, сягає 1400 кілограмів.

Експозиція "Жінки"

58-річний Томас Шютте вважається одним з найбільш значних скульпторів сучасності. У минулому учень Герхарда Ріхтера, Шютте за своє творче життя створив також безліч керамічних і графічних робіт, офортів, акварелей і архітектурних моделей. Цієї осені в Європі одночасно відкриються ще три виставки Томаса Шютте: у Берліні, Базелі і Люцерні.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.