Спецпроект

У Томську можуть побудувати музей науки і техніки на воді

Експерти пропонують розмістити інтерактивний музей науки і техніки, який планується до 2016 року побудувати в Томську, на Університетському озері в центрі міста, що дозволить збільшити загальну площу приміщень до 6-8 тисяч кв.м.

Про це пише rkm.kiev.ua.

На створення музею на воді з федерального бюджету виділено 200 млн рублів. Він буде влаштований так, що відвідувачі зможуть знайомитися з ним як через традиційні експонати, так і через участь у справжніх експериментах. Не виключено, що до його складу увійде існуючий в Томську музей цікавої науки "Склад розуму".

Концепція музею передбачає криті виставкові зали, де будуть проводити експерименти, виставки просто неба, лабораторії, зона творчості, лекторій, науковий театр та кафе, яке включає в себе книжковий магазин і читальний зал.

Теми

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.