Спецпроект

У Києві показують передвиборчі агітки XX сторіччя. ФОТО

У Музеї історії Києва відкривається виставка "Хроніка передвиборчої агітки. Україна, ХХ сторіччя". Організатори називають захід "літописом дореволюційних та радянських виборів". Можна побачити оригінальні агітаційні матеріали.

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Виставка триватиме у музеї історії Києва (вул.Хмельницького, 7, метро "Театральна") з 27 вересня до 25 жовтня 2013 року.

Експозиція складається з понад півсотні плакатів із колекції відомого київського колекціонера Геннадія Кіркевича, аудіо- та відеодокументів, листівок, друкованих матеріалів тієї доби, прапорів та вимпелів, світлин.

1954 рік

Крім звичних експонатів, відвідувачів зустрінуть "активні" та упізнавані артефакти: урна та кабіна для голосування, бюст "вождя", фото членів Політбюро, грамофон, буфет тощо.

 1947 рік

Спеціальні запрошення, що є зразком тиражної графіки, можна буде обміняти на символічний бюлетень.

В ході виставки відбудеться низка лекцій соціального психолога Олега Покальчука "Особливості психологічного сприйняття політичного плакату".

 1946 рік, видано у 1960-му

"Плакат, особливо політичний плакат - це машина часу, вікно в минуле, - зазначив Покальчук. - Виставка політичного  плакату - добрий привід для самоіронії і розуміння того, що люди по суті не змінюються. Змінюються лише обставини довкола них".

На завершення виставки планується "агітперформанс" під назвою "Маяковський, "Окна Роста". Вірші Маяковського читатиме поет Олександр Ірванець, римовані агітки – Антон Літвінов.

Обирайте у ради хіміків (інтелігенцію), сталеварів (робітничий клас) і колгоспниць (селяни)!

Організатори сподіваються, що виставку "відвідають 99,9% київських виборців".

Дивіться також:

Українські передвиборчі листівки XX і XXI ст. АРТЕФАКТИ

Листівка Януковича 1990 року: "Долой  безнаказанность чинуш!"

2002: передвиборча реклама Богословської. ВІДЕО

Референдум 1991 року. Агітація і бюлетені. ФОТО

Політичне життя у повоєнному Києві (1945-53). Як це було

"Покращення життя вже сьогодні". Ролики Партії регіонів. ВІДЕО

Компартія у труні. Політичні плакати 1950-2010 рр. ФОТО

Агітація УПА. Листівки і плакати. ФОТО

Інші матеріали за темою "Вибори"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.