АНОНС: телевізійна ІП - про співпрацю Сталіна і Гітлера

3-го вересня головною темою випуску "Історичної правди з Вахтангом Кіпіані" стане річниця початку найкривавішої в історії людства війни - Другої світової.

Програма розповість вересень 1939 року, коли Радянський Союз розглядав гітлерівську Німеччину чітко як союзника, узгоджено співпрацюючи з нацистами у різних сферах (не лише в мілітарній).

Зокрема, у програмі йтиметься про такі аспекти обставин початку восени 1939-го військового конфлікту, який розрісся до глобального масштабу:

- Чому мільйони громадян СРСР після прослуховування по радянському державному радіо полум'яних промов Адольфа Гітлера вважали, що німецький фюрер є "майже комуністом"?

- На підставі чого у вищих ешелонах військової еліти Радянського Союзу панувала атмосфера захоплення успіхами німецького Вермахту?

- Чи є об'єктивні підстави вважати, що фактично нацизм почав втілення своїх загарбницьких планів на українській етнічній території, потопивши у крові Карпатську Україну зі столицею у Хусті у березні 1938-го?

У другій частині програми ітиметься про події вересня 1939-го в Галичині, зокрема й у Львові.

Дослідник військової історії Михайло Слободянюк розповість про перший бій, у якому зійшлися німецькі і радянські війська у Львові. І було це не у червні 1941-го, а у вересні 1939-го.

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.