У Харкові попри перешкоди відкрили дошку Юрію Шевельову. ФОТО

В Харкові на два дні раніше запланованого відкрили меморіальну дошку мовознавцю-славісту, історику літератури і громадському діячеві Юрію Шевельову (Шереху).

Офіційне відкриття дошки планувалося на 5 вересня, але подія відбулася увечері 3-го, "у надзвичайному і позаплановому режимі", повідомляє "Майдан".

Протягом цілого дня 3 вересня у телефонному режимі представники різних гілок міської влади намагалися перешкодити технічному встановленню меморіальної дошки на будинку, де мешкав Шевельов (вул. Сумська, 17).

Увечері комісія з питань топоніміки Харківської міськради зібралася на позачергове засідання, на якому обговорювалося відкликання дозволів щодо встановлення меморіальної дошки.

 Фото: maidan.org.ua

Також на телефони членів громадського комітету зі вшанування 105-річчя Юрія Шевельова в Харкові почали надходити дзвінки невідомих осіб з погрозами зруйнування пам’ятки у разі її встановлення, повідомляє видання.

 

Щоб запобігти провокаціям, представники Громадського комітету вирішили провести урочисте відкриття меморіальної дошки Юрію Шевельову невідкладно. Також вирішено організувати цілодобове чергування біля пам’ятки.

 Виступає Сергій Жадан

5 вересня на 14:00 заплановане громадське вшанування пам’яті Юрія Шевельова й урочисте освячення меморіальної дошки.

 

Меморіальна дошка виготовлена на пожертви громадян.

Як відомо, у листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому. У лютому 2011-го її відновили за спільною ініціативою харківської і львівської властей.

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Один із дозволів міської влади на встановлення дошки

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність". Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Читайте також інтерв'ю Юрія Шевельова для УП (2002 рік)

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.