У Харкові попри перешкоди відкрили дошку Юрію Шевельову. ФОТО

В Харкові на два дні раніше запланованого відкрили меморіальну дошку мовознавцю-славісту, історику літератури і громадському діячеві Юрію Шевельову (Шереху).

Офіційне відкриття дошки планувалося на 5 вересня, але подія відбулася увечері 3-го, "у надзвичайному і позаплановому режимі", повідомляє "Майдан".

Протягом цілого дня 3 вересня у телефонному режимі представники різних гілок міської влади намагалися перешкодити технічному встановленню меморіальної дошки на будинку, де мешкав Шевельов (вул. Сумська, 17).

Увечері комісія з питань топоніміки Харківської міськради зібралася на позачергове засідання, на якому обговорювалося відкликання дозволів щодо встановлення меморіальної дошки.

 Фото: maidan.org.ua

Також на телефони членів громадського комітету зі вшанування 105-річчя Юрія Шевельова в Харкові почали надходити дзвінки невідомих осіб з погрозами зруйнування пам’ятки у разі її встановлення, повідомляє видання.

 

Щоб запобігти провокаціям, представники Громадського комітету вирішили провести урочисте відкриття меморіальної дошки Юрію Шевельову невідкладно. Також вирішено організувати цілодобове чергування біля пам’ятки.

 Виступає Сергій Жадан

5 вересня на 14:00 заплановане громадське вшанування пам’яті Юрія Шевельова й урочисте освячення меморіальної дошки.

 

Меморіальна дошка виготовлена на пожертви громадян.

Як відомо, у листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому. У лютому 2011-го її відновили за спільною ініціативою харківської і львівської властей.

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Один із дозволів міської влади на встановлення дошки

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність". Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Читайте також інтерв'ю Юрія Шевельова для УП (2002 рік)

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.