Спецпроект

В Ріо-де-Жанейро відкрили музей сучасного мистецтва

У Ріо-де-Жанейро відкрили музей сучасного мистецтва Латинської Америки Casa Daros. Він розташувався у відреставрованому особняку XIX століття, побудованому у неокласичному стилі за проектом архітектора Франсишку Жоакіма Бетенкура да Сілва.

Про це пише facenews.ua.

На реставрацію будівлі пішло 7 років і 30 мільйонів доларів. У результаті на площі 12 тисяч квадратних метрів обладнано кілька виставкових залів, бібліотека сучасної літератури Латинської Америки та конференц-зали для семінарів.

Адреса музею - вулиця Rua General Severiano, 159. До 14 квітня його можна відвідувати безкоштовно, потім вартість квитка для дорослого туриста складе 12 бразильських реалів. Комплекс відкрився виставкою Cantos Cuentos Colombianos, на якій представлені роботи десяти колумбійських художників. Casa Daros у Ріо став єдиною філією швейцарського приватного музею сучасного латиноамериканського мистецтва в Цюріху - найбільшого в Європі сховища робіт майстрів з Латинської Америки.

Теми

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.