АНОНС: лекція В'ятровича про ідеологію ОУН

"Від містики до політики: розвиток ідеології та програми ОУН" — з такою публічною лекцією до 71-ї річниці УПА виступить історик, дослідник визвольного руху Володимир В’ятрович.

Кандидат історичних наук, автор кількох монографій з історії визвольного руху розповість про те, як формувалася ідеологія Організації українських націоналістів, що стала ідейною платформою визвольної боротьби УПА.

"Від початку 1920-х років, коли термін "український націоналізм" починає входити в суспільно-політичний дискурс українців, до 1950 року, коли ухвалено остаточний варіант програми ОУН, — ці роки були часом пришвидшеної модернізації всього світу і українського суспільства зокрема", - зазначив В'ятрович.

На думку історика, гнучкість ідейно-політичних засад ОУН була тим чинником, що забезпечив організації провідну роль в українському визвольному русі 1920-1950-х років.

Час і місце: 13 жовтня, неділя, 13:00. Львів, музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (вул. С. Бандери, 1, вхід із вул. К. Брюллова).

Володимир В’ятрович у 2008-2010 роках очолював Архів СБУ та розсекретив колишні архіви КГБ. У 2010-2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. Автор шести книг з історії визвольного руху.

Працює в Національному університеті "Києво-Могилянська академія", очолює вчену раду Центру досліджень визвольного руху, член наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.