АНОНС: телевізійна ІП про чисельність УПА

Донині вітчизняні історики не можуть реально оцінити чисельність вояків, які зі зброєю в руках воювали за незалежність у західному регіоні України у 40-50-их роках XX століття.


Цьому буде присвячено черговий випуск передачі "Історична Правда з Вахтангом Кіпіані" на телеканалі ZIK.

В гостях у ведучого буде доктор історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України Київського національного університету ім.Шевченка Іван Патриляк

Історик переконаний, що у лавах Української Повстанської Армії у "пікові" роки навряд чи було більше, ніж 35 тисяч бійців.

А інформація про "сотні тисяч озброєних бандерівців", на його думку, значною мірою базується на звітах представників каральних органів радянської влади, які, прагнучи засвідчити свою "важку роботу", звітували "нагору" про на порядок вищу кількість знищених поставців, аніж було насправді.

"Якщо, наприклад, у якомусь селі у невеликій криївці вбили двох вояків УПА, то вже у районному центрі вирішували, що треба звітувати про 20 убитих упівців, - зазначив Патриляк. - І коли інформація про цю акцію доходила до Москви, то на рівні обласного центру і Києва кількість ліквідованих "озброєних ворогів радянської влади" зростала у кілька і, навіть, кільканадцять разів".

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.