Спецпроект

Пенсіонер перетворив колекцію ретрокомп'ютерів на музей

Перші в світі дискети, мишки з 80-х, старі клавіатури і найдавніші комп'ютери - у домашньому музеї пенсіонера з Латвії можна зустріти й не таке.

Про це пише lifenews.ru.

Пристрасний збирач ретротехніки Михайло Бабьонишев із задоволенням пускає в святая святих відвідувачів і розповідає про історію придбання девайсів: "Ось радянська мишка з залізною кулькою - називається "графічний маніпулятор. Гучна при роботі і досить важка - такі мишки випускали на початку 80-х. А ось перша Восьмидюймова дискета - майже півстоліття тому на таку можна було записати всього 80 кілобайт інформації".

В музеї також можна побачити перші клавіатури, ігрові приставки і, звичайно, ретрокомпьютери. Всього їх у нього 240.

Свій перший комп'ютер, "Кристу", Михайло купив за 510 радянських рублів, коли його місячна зарплата інженера становила всього 120. На ньому й осягав ази комп'ютерної грамоти. А коли вийшов на пенсію, вирішив, що історія прогресу не повинна бути забута, і відкрив музей у власному будинку.

Найчастіше в Сигулду заглядають школярі й туристи. Всі екскурсії Михайло проводить сам і грошей за перегляд не бере. Хоча від фінансової допомоги не відмовився б. У його мріях - перенести музей у спеціальне приміщення. Але поки такі витрати пенсіонеру не потягнути.

Такі ретромузеі в сучасному світі набирають все більшої популярності. У світі їх зараз налічуються десятки.

Теми

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.