АНОНС: телевізійна ІП про Махна і його визвольний похід з Петлюрою

Видатний політик і полководець Нестор Махно після поразки його армії і краху фактично державного утворення (так звана "Гуляйпольська Республіка") лише на еміграції усвідомив, що найбільшою його помилкою було категоричне несприйняття ідей української державності у 1917-1921 рр.

Про це в ефірі програми "Історична правда" у дискусії з ведучим Вахтангом Кіпіані заявив історик з Києва, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України Володимир Горак.

Зокрема, пан Горак поінформував: з огляду на нещодавно віднайдені документи, можна аргументовано твердити, що анархіст Махно, для війська якого найбільшим ворогом свого часу була армія УНР, тільки емігрувавши до Парижа, визнав цю найбільшу свою помилку.

Як відомо, у період постійних воєн на території України у 1917-1921 рр. керівник Робітничо-повстанської армії "батько Махно" заявляв, що найближчими його союзниками є російські більшовики.

А після розгрому його повстанського війська Червоною армією Нестор Іванович був змушений емігрувати (фактично втікати) з України.

"У Парижі політичні емігранти Нестор Махно і лідер Директорії Української Народної Республіки Симон Петлюра досягли домовленості про спільний похід на Україну, щоби визволити її з-під більшовицької окупації. І лише смерть Махна, який важко хворів, стала на перешкоді реалізації такого плану", - заявив історик Володимир Горак.

Крім того, "Історична правда" 22 жовтня у спеціальній програмі, що присвячена 125-річчю від дня народження Нестора Івановича, проаналізує, наскільки образ "батька-анархіста", який створила радянська пропагандистська кіноіндустрія, відповідає фактам, і розповість, якою людиною у повсякденному житті та побуті був полум'яний революціонер Махно.

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.