Спецпроект

ВИСТАВКА ПРО ТЕ, ЯК СВІТ РЕАГУВАВ НА ГОЛОДОМОР

Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" презентує виставку-дебати "Геноцид українського народу: реакція міжнародної спільноти".

Про це повідомляє прес-служба музею.

Мета заходу полягає у вшануванні пам’яті невинно убієнних, дослідженні ставлення світової спільноти до Голодомору 1932-1933 років в Україні, висвітленні діяльності закордонних громадських організацій, церкви та окремих громадян щодо надання допомоги голодуючим в УСРР, розкритті процесу вшанування пам’яті загиблих від штучного голоду на Заході, з’ясуванні особливостей визнання Голодомору-геноциду міжнародною спільнотою та характеристиці стану вивчення теми західними дослідниками.

Експозиція виставки складається з декількох взаємодоповнюючих частин – інформаційних плакатів, документів у виставкових вітринах та тематичного фільму.

Вітчизнянні та закордонні дослідники обміняються думками щодо висвітлення тематики Голодомору-геноциду, за допомогою яких присутні зможуть осмислити підґрунтя подій і вчинків у загальнолюдському розумінні та збагнути різні точки зору.

Час і місце заходу: 23 жовтня 2013 року о 14:00. Національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" (Київ, вул. Лаврська, 3, метро "Арсенальна").

Прес-служба зазначає, що в експозиції висвітлено шляхи й форми надання допомоги голодуючим українцям, охарактеризовано діяльність закордонної громадськості, наукових установ, священнослужителів та засобів масової інформації щодо поновлення історичної правди, розкрито процес визнання міжнародною спільнотою Голодомору геноцидом українського народу.

В експозиції виставки представлено архівні документи, світлини та періодичні видання.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.