На Сумщині встановили пам'ятник козакам-мазепинцям. ФОТО

У місті Лебедин (Сумська область) встановлено пам’ятник закатованим тут за наказом Петра І козакам-мазепинцям.

Про це ІП повідомив історик Сергій Шумило.

Пам'ятний курган із сірим гранітним хрестом встановлено перед входом до Мироносицького кладовища, поблизу якого в 1708-09 рр. було поховано сотні закатованих українських козаків і міщан.

Встановлення пам’ятника було здійснене з ініціативи місцевого краєзнавця Бориса Ткаченка. Освячення пам’ятного хреста і каплички здійснило місцеве духовенство УПЦ.

Фото: rama.com.ua

На цьому місці знаходилася братська "Могила гетьманців", де було поховано кількасот козаків-мазепинців, жорстоко закатованих царським "слідчим органом" під керівництвом князя Меншикова у листопаді-грудні 1708 року в центрі міста Лебедина, на майдані коло церкви Преображіння Господнього.

Прізвища і точну кількість убитих у Лебедині досі остаточно не встановлено. Наразі йдеться про 900 загиблих.

Як засвідчують джерела, тортури були різними: колесування, четвертування, саджання на палю. Найлегшим вважалося повішення та відтинання голови. Смерті передували канчуки, батоги та розпечене залізо.

Страчених козаків поховали за межами міста поблизу нинішнього Мироносицького кладовища. Пізніше місце поховання страчених козаків назвали "Гетьманським кладовищем", а місцеві мешканці насипали в пам’ять про полеглих високу могилу – більше 20 метрів у довжину і ширину та 4 метри у висоту.

 

У дореволюційний час на могилі були хрест і огорожа. В радянські часи вона була зруйнована і лише тепер місцевим ентузіастам удалося встановити у Лебедині пам’ятник закатованим.

Дивіться також інші матеріали за темою "Мазепа"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.